Моніторинг на трубі. Зменшення та контроль промзабруднення

Українці втрачають здоров’я через неконтрольовані викиди у повітря, які часто перевищують не тільки європейські, але й українські норми. Зведений бюджет недоотримує надходження від екоподатків, які мають сплачувати забруднювачі за завдану шкоду атмосферному повітрю. У цих проблем є спільний знаменник – відсутність “моніторингу на трубі”.

Промислове забруднення традиційно завдає непоправної шкоди довкіллю найбільш населених міст України. Наприклад, у Кривому Розі, Дніпрі, Запоріжжі, Маріуполі та Харкові рівень забруднення довкілля важкими металами й нафтовими вуглеводнями, які накопичуються там в тому числі з повітря, у декілька разів перевищує міжнародні рекомендовані норми. На окремих ділянках рекомендовані норми перевищені у 10 разів1.

Однак, українське законодавство побудоване таким чином, аби найбільші промислові забруднювачі мали всі можливості для викривлення інформації про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за великі проміжки часу.

Так відсутність систем моніторингу об’єму та концентрації шкідливих речовин на стаціонарних джерелах викидів найбільших підприємств-забруднювачів, створює наступні проблеми:

  • неможливість зафіксувати наднормативні викиди забруднювача та інформувати про це населення;
  • неможливість оперативного контролю техногенних аварій та катастроф;
  • шантаж та тиск на підприємства з боку контролюючих органів чи недобросовісних суб’єктів участі;
  • неможливість обрахування збитків (штрафів) за великий період наднормативних викидів;
  • відсутність доказової бази для звернення до суду (контролюючими, правоохоронними органами, громадськими організаціями);
  • маніпуляції зі сплатою (заниження розміру) екологічних податків за викиди в атмосферне повітря.

Відсутність такого моніторингу викидів дає змогу забруднювачам ухилятися як від відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, так і від чесної сплати екологічних податків, суттєво знижуючи розрахунки при інвентаризації викидів.

Україна від цього втрачає громадське здоров’я, трудовий потенціал (екологічна міграція стала трендом для України), бюджетні надходження та природні багатства.

Але 10.03.2021 року на засіданні екологічного комітету у запеклій боротьбі з лобістами найбільших забруднювачів ми змогли відстояти свої правки у проєкт закону 4167 “Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності”. І нарешті ідея “моніторингу на трубі”, що роками була табуйована, отримала шанс на реалізацію!

Боротьба за моніторинг на трубі на засіданні Екокомітету (10 березня 2021)
Виступ Ірини Черниш на пресконференції “В очікуванні модернізації: коли українці зможуть дихати на повні груди” (3 лютого 2021)

Напередодні голосування 15 липня 2021 року

Блоги в ЗМІ

Ірина Черниш

Артем Романюков

Хронологія боротьби за моніторинг на трубі [↑]

2021 [↑]

2020 [↑]

2019 [↑]


[1] Згідно з результатами незалежних досліджень, проведених у 2018 році ГО “Центр екологічних ініціатив “Екодія” (Україна), “Арніка” (Чехія) та експертами Хіміко-технологічного інституту у Празі (VSCHT).

This publication has been made within the frameworks of the Accountability Fund (Embassy of the Kingdom of the Netherlands). The views and opinions expressed in this article may not reflect the official position of the Embassy of the Kingdom of the Netherlands.

Підтримай внеском

Дякуємо, що хочеш допомогти нашому ГО стабільно розвиватися!

Аби підтримати нас, перейди за цим посиланням.