Потреба в аналізі стану довкілля України (наприклад, з’ясувати ситуацію із деревним покривом у певних регіонах або оцінити якість повітря) існувала вже досить давно. А з початком повномасштабного російського вторгнення така «інвентаризація» стала необхідною ще й для розуміння поточної екологічної ситуації та допомоги постраждалому населенню, а також для формування наборів історичних даних.
Аналітична платформа «Вокс Україна» у межах проєкту EMITTER спершу зосереджувалася саме на розробленні екологічних рекомендацій на основі зібраних показників, щоб оцінювати їхній вплив на довкілля. Проте від 2022 року її завдання трансформувалися відповідно до потреб часу. Тепер йшлося про аналіз впливу терористичних дій росії на природні ресурси, сільськогосподарські угіддя, лісові масиви та інфраструктуру.
Етап 1: Коли діяти треба миттєво
Щоб встигнути зібрати дані, коли обставини змінюються надзвичайно швидко, потрібні рішучість та блискавична реакція. Підрив росіянами Каховської ГЕС змусив «Вокс Україна» ухвалювати швидкі рішення: маємо попередній досвід в оцінці наслідків інфраструктурних руйнувань – беремося і за це завдання.
Звичайно, ця трагедія була безпрецедентною і потребувала зовсім нових підходів для фіксації та оцінки збитків. Тож команда взялася розробляти комплексну методологію з урахуванням екологічних та інфраструктурних змін.
Так було ідентифіковано 60 507 підтоплених об’єктів на площі у 8,5 млн м2. Їх розділили за категорією об’єктів, ступенем затоплення (повністю, частково чи можливо підтоплені), населеними пунктами тощо.
Команда «Вокс Україна» також брала участь у антикризовій місії Мінінфраструктури до постраждалого регіону та взяла на себе інформаційну роботу – щоденні звіти, опитування місцевих адміністрацій, впорядкування запитів на допомогу.
У процесі роботи вдалося виокремити відмінності у пошкодженнях будівель від бойових дій та наслідків затоплення. Одна з найбільш суттєвих – повені, на відміну від руйнувань через обстріли, значно більше шкоди завдають саме підвалам будівель, яким би не був рівень затоплення.
Використані інструменти:
- технічні ресурси компанії Azensus Vision для створення бази даних підтоплених будинків та споруд
- надані партнерами супутникові знімки
Результати:
- візуалізація наслідків катастрофи для планування їхньої ліквідації та відновлення інфраструктури – BI-дешборд затоплення внаслідок руйнування Каховської ГЕС
- напрацювання були враховані у методологіях Київської школи економіки (KSE), міжнародної організації PDNA (Post-Disaster Needs Assessment) та у роботі Мінекономіки, Мінінфраструктури
- підрахунок збитків на основі зібраних даних – після руйнування дамби житловий сектор зазнав збитків на понад мільярд доларів
- івент щодо екологічних наслідків теракту на Каховській ГЕС, організований разом із SaveDnipro
- співпраця з місцевими адміністраціями, міжнародними партнерами та експертами дозволила узгодити методології оцінки збитків та адаптувати їх під наявні умови. Це також стало основою для планування заходів з відновлення та допомоги постраждалим громадам
Етап 2: А що відбувається поблизу епіцентру подій?
Трагедія такого масштабу, як підрив дамби Каховської ГЕС, вже має і ще матиме у майбутньому багато руйнівних наслідків для довкілля.
Тож для команди «Вокс Україна» постав новий виклик – роззирнутися і поглянути, що сталося з природою поблизу Каховського водосховища та на острові Джарилгач.
Територією для дослідження стали окремі регіони Херсонської, Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей. А його висновки яскраво засвідчили вплив військових дій на українське довкілля – екосистеми стрімко біднішають та навіть занепадають. Рослини стають все більш сухими та пошкодженими, стан водних ресурсів погіршується, а кількість пошкоджених ділянок постійно зростає.
Ліворуч – площі уражень NBR 2022, праворуч – площі уражень NBR 2023
У дослідженні «Вокс Україна» спиралися на два головні показники:
- NDVI (Normalized Difference Vegetation Index – Нормалізований диференційний вегетаційний індекс) – класифікація ділянок щодо стану рослинного покриву за категоріями «Без рослинності», «Поганий рослинний покрив», «Середній рослинний покрив», «Високий рослинний покрив».
- NBR (Normalized Burn Ratio – Нормалізований коефіцієнт спалення) – використовувався для визначення обгорілих ділянок поверхні і визначення тяжкості пожеж за категоріями «Високий ступінь ураженості ділянок», «Середній ступінь ураженості ділянок», «Низький ступiнь ураженості ділянок», «Не уражені ділянки».
Використані інструменти:
- співпраця між усіма зацікавленими сторонами, як-от KSE, Мінрегіон
- технічні ресурси компанії Azensus Vision для створення бази даних змін в рослинному покриві на постраждалих територіях
- надані партнерами супутникові знімки
Результати:
- візуалізація стану рослинного покриву на територіях, прилеглих до Каховського водосховища на BI-дешборді
- співставлення показників NDVI і NBR з геопросторовими даними було зроблено для території у понад 40 000 км2
Етап 3: А що відбувається в інших екосистемах?
Попередні напрацювання команди «Вокс Україна» засвідчили, що уваги потребує також дослідження оцінки шкоди, заподіяної лісовим екосистемам України.
За попередніми даними, через військові дії уже знищено понад 59 га таких територій. Водночас це також:
- лісові пожежі
- забруднення від вибухів боєприпасів, руйнування інфраструктурних об’єктів
- руйнування ґрунтового покриву, ерозія та деградація лісових ландшафтів через пересування військової техніки, будівництво фортифікаційних споруд
- масова загибель диких тварин, які є частиною лісових екосистем
Для аналізу використовували знімки, зроблені в період найвищої вегетації рослин – липень-серпень 2021-2023 рр. на території Київської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей. У цьому дослідженні також спиралися на визначення індексів NBR та NDVI.
Площі уражень NDVI 2023
Так вдалося виявити ділянки із активним випалюванням або всиханням рослинності. До слова, на це, крім бойових дій, впливають також посуха, збирання врожаю та кліматичні зміни.
Використані інструменти:
- технічні ресурси компанії Azensus Vision для створення бази даних лісових екосистем
- надані партнерами супутникові знімки
Результати:
- візуалізація стану лісових екосистем у Київській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях на BI-дешборді
- проаналізовані понад мільйон га українських лісових екосистем
- дослідження презентували на семінарі (програма події та презентація «Вокс Україна») щодо подолання впливу війни на довкілля в Україні, 1-3 травня 2024 року. Серед учасників були: Верховна Рада, Міністерство економіки України, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, Міністерство аграрної політики України, Національна академія Наук України, Національна академія наук США, Держдеп США, USAID, ПРООН, Світовий Банк, дослідницькі центри.
Чи матиме розвиток проєкт у майбутньому?
Наразі основна робота за проєктом завершена. Завдяки ній вдалося зафіксувати ситуацію на певних територіях у 2022-2023 роках. Розроблені дешборди поки що не оновлюються, однак залишаються публічними.
Команда «Вокс Україна» вбачає у цьому два варіанти розвитку подій: або ці онлайн-інструменти вкупі з окремими опублікованими звітами щодо комплексної оцінки аналізу пошкоджень стануть вагомим опертям для майбутніх різноманітних досліджень, або ж проєкт отримає продовження і тоді на дешбордах з’явиться оновлена інформація.
У будь-якому разі підвалини для подальших оцінок завданої шкоди та розроблення методик для відновлення постраждалих територій закладені.
Ця публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проєкту EMITTER. Її зміст є винятково відповідальністю ГО SaveDnipro і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.