Команда SaveDnipro підготувала аналітику екологічних податків, сплачених забруднювачами1 України у 2020 році за завдану шкоду довкіллю. За законом ці кошти мають витрачатися на природоохоронні заходи.
Загальна сума екоподатків сягає 5 165 818 000 грн, що на 6,8% менше за показник 2019 року.
Сума надходжень, сплачених за викиди в атмосферне повітря, традиційно є найбільшою: 1 918 977 510 грн. Вона складає 37,2% від загальної суми, а у порівнянні з 2019 роком є меншою на 22,2%, що є доволі суттєвим зменшенням.
Найменше коштів, як і 2019 року, надійшло за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти – 146 031 140 грн. Це лише 2.8% від загальної суми та на 0,7% менше, ніж у 2019 році.
Регіональні дані
Перша п’ятірка регіонів по наповненню зведеного бюджету за рік суттєво не змінилася, але деякі області змінили свої позиції.
В цьому рейтингу Київ залишився лідером: 1 870 515 140 грн екоподатків було сплачено у період з 1 січня по 31 грудня 2020 року підприємствами-платниками з місцем реєстрації “місто Київ”. Це на 6,8% менше за показник 2019 року.
На другому місці традиційно найбільш техногенно навантажена Дніпропетровська область. Зареєстровані тут підприємства сплатили за 2020 рік 831 080 300 грн, що на 0,3% більше, ніж було у 2019.
Донецька область з четвертої сходинки піднялася на третю. У 2020 році зареєстровані в ній суб’єкти господарювання поповнили зведений бюджет на 636 338 400 грн. Проте це на 15,1% менше за виплати 2019 року.
Запорізька область також піднялася на одну позицію, з п’ятої на четверту, з результатом у 558 061 210 грн, що на 16,3% більше, ніж у 2019 році.
Замикає п’ятірку Львівська область, яка опустилася з третьої сходинки на останню. Виплати по ній у 2020 році склали 538 427 530 грн проти 803 064 660 грн у 2019, тобто на 33% менше!
Найменше коштів надійшло від підприємств Закарпатської області. ЇЇ результат – 3 756 250 грн, що на 32% більше за найменший показник 2019 року по Чернівецькій області.
Аналітика за видами екологічних податків
Проаналізуємо найбільших платників за видами доходів бюджету та в порядку зменшення сум сплачених податків. Цікаво, що хоча перша й остання позиції в цьому списку залишилися незмінні, всередині все ж відбулися невеличкі міграції.
Так “Надходження від розміщення відходів” і “Екологічний податок за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю” піднялися на одну позицію (відповідно – з 3 на 2 та з 4 на 3) та становлять 1048518660 грн, та 1037181390 грн відповідно.
А “Екологічний податок за утворення та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів” опустився на 2 сходинки (з 2 на 4), надійшовши до бюджету в розмірі 1015109300 грн.
Екологічний податок за викиди в атмосферне повітря
Підприємства сплатили цього податку на загальну суму – 1 918 977 510 грн (на 22,2% менше, ніж у 2019).
Трійка лідерів зі сплати податку за викиди в атмосферне повітря:
- АТ “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО” (місце реєстрації: Львівська область) знов посідає першу сходинку. Але 2020 року вони сплатили до зведеного бюджету 372 187 110 грн. Це на 38,4% менше, ніж у 2019 році.
ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” і АТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” за рік помінялися місцями.
- У 2020 році АТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” (місце реєстрації: Запорізька область) сплатило 277 545 410 грн проти 359 723 800 грн 2019 року, тобто на 22,8% менше.
- Водночас ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” (місце реєстрації: місто Київ) сплатили за завдану шкоду атмосферному повітрю 276 558 600 грн. Це на 26,8% менше показника 2019 року.
Надходження від розміщення відходів
Їхня загальна сума склала 1 048 518 660 грн (на 3,1% більше, ніж у 2019).
Трійка лідерів зі сплати податків від розміщення відходів:
- ПРАТ “ПІВНГЗК” (місце реєстрації: Дніпропетровська область, новий учасник трійки й одразу її лідер) – 147 952 680 грн.
Два наступні підприємства зсунулися вниз на одну позицію.
- ПАТ “АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ” (місце реєстрації: Дніпропетровська область) – 135 049 140 грн (на 18,7% менше, ніж у 2019).
- ПРАТ “ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК” (місце реєстрації: Полтавська область) – 104 174 470 грн (на 5,2% менше за показник 2019).
Екологічний податок за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю
На загальну суму – 1 037 181 390 грн (на 23,9% більше, ніж у 2019).
Трійка лідерів-суб’єктів господарювання незмінна:
- ПАТ “АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ” (місце реєстрації: Дніпропетровська область) – 120 936 480 грн (на 15,9% більше, ніж у 2019, і піднялися на одну сходинку).
- АТ “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО” (місце реєстрації: Львівська область) – 103 326 200 грн (на 12,7% менше, ніж у 2019, і опустилися на одну сходинку).
- ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” (місце реєстрації: місто Київ) – 86 071 920 грн (на 25,9% більше, ніж у 2019).
Екологічний податок за утворення та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів
Загальна сума надходжень – 1 015 109 300 грн (на 5,4% менше, ніж у 2019).
Трійка лідерів дещо змінилася:
- ДП “НАЕК “ЕНЕРГОАТОМ” (місце реєстрації: місто Київ) – 1 012 268 640 грн (на 5,6% менше, ніж у 2019).
- АТ “УКРГАЗВИДОБУВАННЯ” (місце реєстрації: місто Київ, новий учасник трійки) – 2 535 830 грн.
- ПРАТ “ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК” (місце реєстрації: Полтавська область) – 107 760 грн (на 87,1% менше, ніж у 2019, і опустилися на одну позицію).
Надходження від скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти
Загальна сума склала 146 031 140 грн (на 0,7% менше, ніж у 2019).
Трійка лідерів 2020 року складається виключно з водоканалів:
- ПРАТ “АК “КИЇВВОДОКАНАЛ” (місце реєстрації: місто Київ) – 17 710 280 грн (на 30% більше, ніж у 2019, і піднявся на одну позицію).
- КП “ХАРКІВВОДОКАНАЛ” (місце реєстрації: Харківська область) – 14 961 460 грн (на 3,4% менше, ніж у 2019, і опустився на одну позицію).
- ЛМКП “ЛЬВІВВОДОКАНАЛ” (місце реєстрації: Львівська область, новий учасник трійки) – 7 888 000 грн.
Інтерактивну аналітику екоподатків дивіться на сайті SaveEcoBot у розділі “Аналітика”.
Ми порівняли показники двох останніх років. І, як бачимо, загальні надходження до зведеного бюджету скоротилися, хоча й раніше оцінка завданої довкіллю шкоди викликала сумніви.
Так в екологічної спільноти вже давно гостро стоїть питання щодо обсягів викидів в атмосферне повітря, за що власне й сплачується перший податок. Адже вимоги до наявності безперервного моніторингу на стаціонарних джерелах викидів із передачею даних до відповідних державних органів в країні досі відсутні, а найбільші забруднювачі не поспішають відкривати ці дані. Тож наднормативні викиди зафіксувати просто неможливо, а ось припустити можливість маніпуляцій зі сплатою екоподатків (заниженням розміру) абсолютно закономірно, зважаючи на загальне забруднення атмосферного повітря в країні.
Наразі наша команда робить все можливе, аби законопроєкт 4167-д “Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності” був прийнятий з нормою про так званий “моніторинг на трубі” з миттєвою передачею даних.
А що ж можна сказати про мізерні кошти, що рік у рік сплачуються за скиди у водойми? Мабуть, річки в Україні кришталево чисті, скиди проходять багаторівневі стадії очищення на найсучаснішому обладнанні, а воду можна пити просто з крана, як в Європі. Чи ні? Чи тут відбуваються не менші маніпуляції, ніж з повітрям, якщо не більші?
Вочевидь, правду ми дізнаємось тільки після повної інвентаризації джерел техногенного забруднення довкілля та відкриття екологічної інформації, яка досі часто існує лише на папері.
[1] Платники-суб’єкти природних монополій та платники рентної плати за користування надрами.
Цей матеріал виготовлено в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цього матеріалу і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст матеріалу несе виключно ГО “Save Dnipro”.