Чорнобильська катастрофа назавжди змінила світ, засвідчивши, наскільки масштабними, руйнівними й невиправними можуть бути наслідки нехтування безпекою на атомному об’єкті. Через 36 років після вибуху на ЧАЕС ми знову опинилися на порозі ядерної катастрофи через військову агресію російської федерації на території України.
Необдумані варварські дії окупанта поставили під питання безпеку всього людства: окопування в Рудому лісі порушило цілісність радіоактивних ґрунтів, навмисні підпали лісу в Зоні відчуження спричинили вивільнення в атмосферу радіоактивних речовин, перебої в електропостачанні загрожували охолодженню радіоактивних відходів, понад те – обстріли та пожежа на найбільшій АЕС у Європі – Запорізькій, крилаті ракети, що пролетіли поблизу Хмельницької та Південноукраїнської АЕС, дозволили говорити з 100-відсотковою упевненістю про Росію як державу ядерного терориста.
До роковин Чорнобильської трагедії команда ГО «SaveDnipro» підготувала серію листівок з поетичними цитатами – реакцією письменників на події понад 30-річної давнини. У цих рядках водночас сконденсовано біль від того, що сталося, тугу за втраченим і страх перед невідомістю, а також спроби осмислити наслідки для майбутнього, які ми можемо масштабувати з персонального досвіду однієї людини на все людство і світ, до якого ми звикли, загалом. Для ілюстрації використано старі світлини, а також нещодавні фото ЧАЕС, які символізують тяглість історії.
Ці листівки – художнє нагадування нам сьогоднішнім, наскільки страшними можуть бути наслідки ядерної катастрофи, і водночас застереження, що трагедії можна уникнути. Перший крок для цього – міжнародна спільнота повинна об’єднатися задля виведення російських військ з українських атомних об’єктів та забезпечення їх захисту. У листівках використано уривки з поезій Ліни Костенко, Оксани Пахльовської, Ганни Чубач, Віктора Кордуна, розміщені у вільному доступі в мережі Інтернет.
