ГО «SaveDnipro» оцінила мікрорайони столиці за екологічними показниками — якості повітря, питної води, стану водних ресурсів, ґрунтів, доступності зелених зон і засміченості територій. Дані охоплюють 2020–2021 рр. та актуальні станом на початок повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Автори дослідження виділили 47 мікрорайонів Києва, проаналізували доступні екологічні дані та склали рейтинг. За кожним доступним показником мікрорайон міг отримати від нуля до 10 балів, а середній бал усіх оцінок вплинув на його місце в рейтингу. Найвищу оцінку в рейтингу отримала Конча-Заспа — 10 з 10. Також серед лідерів Пуща-Водиця — 8 балів. Найнижчі показники мають ДВРЗ, Райдужний, Воскресенка, Соцмісто та Стара Дарниця — 4 бали.
Водойми. У кожному районі Києва виявлені забруднені водні об’єкти, найчастіше фенолами. Найзабрудненіші водойми: струмок Голосіївський (Голосіївський район); Опечень-5 та озеро Вербне (Оболонський район); озеро Лісове (Дніпровський район); струмок Мишоловський (Голосіївський район). Дані: КП «Плесо».
Питна вода. Щодня Київводоканал аналізує питну воду за 22 показниками. Ми ж перевірили стан води безпосередньо у квартирах киян, оскільки існує ризик повторного забруднення через будинкові мережі. Лише в одній з 29 відібраних у різних мікрорайонах проб було виявлено відхилення показника заліза, причиною якого можуть бути застарілі комунікації. Дані: ДУ «Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».
Якість повітря. Протягом досліджуваного періоду в Києві фіксувалося перевищення показника діоксиду азоту, у середньому у 4,6 раза. Найбільше добове перевищення було зафіксоване в Шевченківському районі. Також були перевищення показників фенолу, формальдегіду, діоксиду сiрки, оксиду азоту. Показову тенденцію виявлено під час дослідження забруднення повітря дрібнодисперсним пилом. Загалом на лівому березі столиці зафіксовано вищий рівень забруднення, ніж на правому. З-поміж правобережних мікрорайонів виділяється історичний центр міста, у якому забруднення дрібнодисперсним пилом співмірне з лівим берегом, що може бути пов’язане зі збільшеним автотранспортним навантаженням. Дані: SaveEcoBot та Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.
Зелені зони. Ми аналізували показники пішої доступності до зелених зон від багатоквартирних будинків і коефіцієнт озеленення NDVI. Найгірша доступність зафіксована на півночі Подолу, у масиві «Квітництво», частині Борщагівки вздовж Кільцевої дороги, також біля новобудов уздовж вул. Максимовича та Вільямса у Голосіївському районі, молодіжному кварталі «Патріотика», частково на Воскресенці, Троєщині біля вул. Милославська.
Щодо запланованих перспективних зелених зон у м. Києві до 2030 року, то лише перспективна зелена зона екопарку «Осокорки» покращує ситуацію для мікрорайонів Нижні сади та Осокорки.
Найкращий коефіцієнт озеленення зафіксований у мікрорайоні Конча-Заспа. Найгірший — на Подолі, Південній Оболоні, Позняках. Дані: КО «Київзеленбуд», супутникові NDVI, інші джерела.
Ґрунти. Основні виявлені забруднювальні елементи: солі важких металів, отрутохімікати, нафтопродукти, феноли та ін. Найзабрудненіші місця столиці — територія заводу «Радикал» та навколо нього, зона впливу Бортницької станції аерації, полігон ТПВ № 6 у Голосіївському районі. Дані: Управління екології та природних ресурсів КМДА.
Відходи. Найбільш засмічені території за досліджуваний період зафіксовані в Дарницькому, Дніпровському та Голосіївському районах. Дані: мапа сміттєзвалищ Міндовкілля та 1551.
Розроблену для цього дослідження методику також можуть використати громадські активісти з інших населених пунктів для визначення стану довкілля.
Окрім того, автори дослідження ідентифікували основні проблеми в кожній сфері й запропонували шляхи їх розв’язання — від розробки та ухвалення відповідних нормативно-правових актів (наприклад, водної стратегії міста Києва) до зміни поведінки людей (інформаційні кампанії про сортування сміття).
Зі звітом дослідження можна ознайомитися за лінком.
Дослідження проведене в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики та адвокації України, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.