“Двоє дітей, брат із сестрою, жили в Лондоні у 1820-х роках. До великого смогу залишалося більше ніж 130 років. Лондон зростав та розвивався хаотично, без огляду на спричинені цим зміни. Діти мали важкі наслідки для здоров’я, викликані неконтрольованим забрудненням повітря. І єдиною їхньою мрією було поїхати на околиці міста, де за чутками було чисте повітря та залишки природи. Зрештою від ускладнень бронхо-легеневої системи хлопчик у важких муках помер на руках у власної сестри, яка виконала його останнє бажання і відвезла в омріяну місцину”.
Сьогодні ця історія з роману Едварда Резерфорда “Лондон” прозвучала на обговоренні “Стратегії Києва 2035”. Так наша Ірина Черниш нагадала, які фатальні наслідки для здоров’я людей спричиняють мегаполіси, що розвиваються без огляду на довкілля та клімат.
Які основні фактори техногенного забруднення в Києві?
Традиційно це автотранспорт, промисловість – енергетична (близько 80%) та хімічна (близько 8%), полігони промислових та побутових відходів.
Енергетичні об’єкти, такі як Дарницька ТЕЦ та завод “Енергія” потребують встановлення сірко- й азотоочистки та модернізації існуючих пилових фільтрів, а також встановлення сучасних моніторингових систем для контролю викидів стаціонарних джерел.
Гарна новина в тому, що все це прописано в проєкті закону 4167 “Про запобігання, зменшення та контроль промзабруднення”, і сьогодні Екологічний комітет Верховної Ради України втретє погодив його до першого читання. Скоро народні обранці голосуватимуть за 4167 у ВР, і нам знадобиться неабияка ваша підтримка.
Вулиця – це громадський простір, а не дорога
Як і будь-яке інше місто, столиця потребує розробки та впровадження Плану сталої міської мобільності, який передбачатиме:
- безпеку руху,
- якісний пішохідний простір,
- розвиток сталого громадського транспорту, яким має бути вигідно пересуватися, як з точки зору часових, так і фінансових витрат,
- облаштування велодоріжок тощо.
Натомість має стримуватися розвиток пересувань індивідуальними авто.
Адаптація міста до змін клімату
Температура повітря у місті вища, ніж на його околицях. За останні десятиріччя підвищення температури повітря у Києві є більшим, ніж глобальне на планеті. Наприклад, 24 червня став найспекотнішим днем з 1954 року, а максимальна температура повітря не піднімалася так високо останні 75 років.
У Польщі, в місті Чеховіце-Дзедзіце, виміряли температуру різних поверхонь. В той час, коли температура повітря становила 28,5 градусів за Цельсієм, трава у затінку мала 27, а поверхня пішохідної доріжки прогрілася до понад 50 градусів. Найрозпеченішею виявилася поверхня авта на сонці, де зафіксували температуру на позначці 76,1 °C.
Це значить, що проєктувати громадські простори необхідно виключно за умови багаторівневого озеленення, створення зелених коридорів та дотримання правил збереження та відтворення зеленої інфраструктури міста.
Сподіваємось, наші тези та аргументи почують і врахують не тільки в Києві, але й в інших містах України. А стратегії будуть імплементуватися через реалізовані плани розвитку.