Мабуть, вам доводилося бачити статистику, яка оцінює кількість передчасних смертей від забрудненого повітря в Україні. Згідно з даними сайту State Of Global Air у «довоєнному» 2019 році від забруднення повітря завислим дрібнодисперсним пилом розміром до 2,5 мікрон (далі – PM2.5) померло 42,9 тис. наших співвітчизників.
На сайті також наведено цифри, які показують кількість смертей від конкретних недуг, що пов’язані з забрудненням повітря PM2.5. Отже, у 2019 році в Україні таке забруднення спричинило:
- 7% смертей від інфекцій нижніх дихальних шляхів;
- 10% смертей від раку трахеї, бронхів і легень;
- 9% смертей від ішемічної хвороби серця;
- 10% смертей від ішемічних інсультів;
- 10% смертей від хронічних обструктивних хвороб легень;
- 12% смертей від діабету 2 типу;
- 5% смертей новонароджених (через ускладнення внаслідок недостатньої маси тіла при народженні або передчасних пологів, а також через інфекції нижніх дихальних шляхів).
Ці цифри цитуються поважними експертами. Наприклад, на них посилається Центр громадського здоровʼя МОЗ України, також ми їх зустрічали в звіті UNDP.
На що спираються такі оцінки? Чи можна їм довіряти?
Власне, сам сайт State Of Global Air посилається на дослідження Global Burden of Disease (далі – GBD) яке проводиться Institute for Health Metrics and Evaluation (США).
GBD оцінює втрати здоров’я в глобальному масштабі від 1990 року до наших днів, і не обмежується питаннями, пов’язаними з якістю повітря. Це одне з наймасштабніших досліджень, яке має на меті обрахувати вплив різноманітних факторів ризику на людське здоров’я. GBD аналізує понад 350 причин втрати здоров’я. Забруднення повітря – лише одна з них.
В публікації на The Lancet, одному з найавторитетніших медичних наукових видань, можна дізнатися деякі важливі деталі про це дослідження.
- Висновки GBD побудовані на аналізі статистичних зв’язків окремих факторів ризику та наслідків для здоров’я – так званих пар «ризик-наслідок». Верифіковано 7 таких пар для забруднення повітря часточками PM2.5. Серед них останньою була додана пара «забруднення повітря РМ2.5 – смертність новонароджених від ускладнень, пов’язаних з недостатньою вагою / передчасними родами» (пара додана у 2020 році).
- Починаючи з 2010 року GBD використовує методологію Всесвітнього фонду дослідження раку. Доказова база GBD перевіряється так само прискіпливо, як це робиться у випадку з вивченням канцерогенів – застосовуються ті самі жорсткі підходи до верифікації даних.
- Підґрунтям для розрахунків в GBD служать статистичні дані з опублікованих раніше інших досліджень (тобто GBD – це метааналіз). За весь час фахівцями IHME проаналізовано понад 280 тис. різноманітних наукових джерел. Це велика робота. Тільки перелік співавторів GBD займає близько трьох сторінок тексту дрібним шрифтом через кому.
- Результати дослідження постійно переглядаються та уточнюються. Наприклад, у 2019 році повністю оновлено систематичні огляди для 81 пари «ризик-наслідок». Деякі раніше описані пари з часом можуть бути взагалі виключені з дослідження (таке трапляється, коли вимоги до даних стають жорсткішими або з’являються нові дослідження).
- Крім забруднення атмосферного повітря часточками PM2.5 дослідження GBD констатує негативний вплив на людське здоров’я приземного озону (О3) та забруднення повітря всередині помешкання продуктами горіння. Але ці фактори для України є порівняно малозначущими (втрати є кількісно меншими на 1-2 порядки, ніж від РМ2.5).
Global Burden of Disease – це не єдине авторитетне дослідження, яке дозволяє отримати кількісні оцінки втрат здоров’я від забрудненого повітря. Але воно є одним з найконсервативніших: його оцінки зазвичай містять менші показники втрат, ніж в деяких альтернативних джерелах. І навіть за цими розрахунками через проблеми з якістю повітря Україна щороку передчасно втрачає невелике місто чисельністю близько 50 тис. мешканців. Це понад 1,5 млн передчасних смертей за всі роки незалежності…
Які ще дослідження існують в цій сфері?
Європейські дослідження використовують дещо іншу методологію й аналізують вплив на здоров’я не лише РМ2.5, але і NO2. Показники О3 також присутні у подібних дослідженнях, проте повсякчас зазначається, що такий вплив ще недостатньо вивчений.
Наприклад, European Environment Agency дає такі узагальнені цифри передчасної смертності в країнах Європи у 2021 році (41 європейська країна без урахування України, Білорусі та росії):
- 293 000 смертей були пов’язані з впливом концентрацій PM2.5, що перевищували рекомендований ВООЗ рівень 5 мкг/м3.
- 69 000 смертей були пов’язані з впливом концентрацій NO2, що перевищували рекомендований ВООЗ рівень 10 мкг/м3.
- 27 000 смертей були пов’язані з короткочасним впливом концентрації O3 вище 70 мкг/м3.
Ще один приклад – звіт ETC/HE, який узагальнює інформацію із європейських баз даних охорони здоров’я і дає оцінку хворобам, пов’язаним із забрудненням повітря. Серед трьох забруднювачів, за якими відбувається диференціація даних, дослідження визначає PM2.5 як найнебезпечніший забруднювач. Адже він значно впливає на різні показники тягаря захворювання.
Проте які б саме нюанси не були висвітлені детальніше у тому чи іншому дослідженні, реальність залишається невтішною: атмосферне повітря продовжує згубно впливати на життя та здоров’я людей. І хоч подекуди спостерігається певна позитивна динаміка, на жаль, людству ще зарано говорити про значні досягнення у цій сфері.
Ця публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. ЇЇ зміст є винятково відповідальністю ГО SaveDnipro і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.