Щоденна діяльність людини сильно впливає на природу планети. Цього року більшість екологічних проблем лише посилиться. Обговоримо, як змінюється світ через людський фактор у новому матеріалі.
Зміна клімату та її прояви
Про зміну клімату ведуть активні дискусії вже понад півстоліття. Попри початковий скептицизм, нині наукова спільно погодилася, що саме антропогенний чинник впливає на пришвидшення зміни клімату та масштабує багато процесів. А під час СОР27 був представлений новий звіт ООН, який засвідчує зменшення країнами обсягу глобальних викидів парникових газів, та очевидну недостатність цих зусиль, щоб обмежити підвищення глобальної температури до 1,5°C до кінця століття. Тому варто очікувати на все більш виразні прояви зміни клімату Землі.
Глобальне потепління. За підрахунками вчених глобальне підвищення температури нині становить 1,15 градуса Цельсію порівняно з доіндустріальним рівнем. Таке підвищення зумовлене збільшенням викидів парникових газів, що найбільш активно викидаються у повітря під час спалення викопних видів палива — нафти, газу та вугілля. Наслідки цього вже добре відчутні: 2022 рік став п’ятим найспекотнішим роком за всю історію спостережень. У підтвердження цьому 12 липня 2022 року середній рівень CO2 в атмосфері Землі становив 417 мільйонних часток. Востаннє настільки високим рівень вуглекислого газу був близько трьох мільйонів років тому, коли рівень моря становив на 30 метрів більше, ніж нині, а сучасної людини ще навіть не існувало.
Танення Вічної мерзлоти та підвищення рівня Світового океану. Глобальне потепління призводить до танення багаторічних мерзлот у Північній та Південній півкулях, що, разом із фізичним явищем розширення води, спричиняє підвищення рівня Світового океану. Також через зменшення льодовикової шапки, яка віддзеркалює назад у космос значний відсоток сонячної енергії, потепління значно прискорюється. Нині рівень моря в усьому світі підійматися в середньому на 3,2 мм на рік. У 2020 році танення льоду Гренландії призвело до підняття рівня Світового океану на 2,2 мм лише за два місяці. Тоді ж танення льодів Антарктики сприяло підйому рівня моря приблизно на 1 міліметр на рік.
Підвищення рівня води матиме руйнівний вплив на мешканців прибережних зон. За даними дослідницької та правозахисної групи Climate Central, підвищення рівня моря в цьому столітті може затопити прибережні території, де зараз проживає від 340 до 480 мільйонів людей, спричинивши масштабну хвилю кліматичної міграції. В Україні, за розрахунками ГО “Екодія”, може бути затоплено близько 650 тисяч гектарів суходолу, а враховуючи нагони — до 1 мільйону гектарів. При цьому 75 тисяч людей змушені будуть переселитися.
Закислення океану. Світовий океан поглинає близько 30% вуглекислого газу, який викидається в атмосферу Землі. Виділення двоокису вуглецю є невід’ємним наслідком як антропогенної діяльності, так і багатьох природних процесів, зокрема — лісових пожеж. Навіть найменша зміна в шкалі pH може мати значний вплив на морські екосистеми: це спричиняє загибель деяких видів (особливо коралових рифів, адже вони мають низьку толерантність до змін умов середовища), зміну трофічних ланцюжків, руйнування оселищ та, у підсумку, все швидшу втрату біорізноманіття.
Все у світі тісно взаємопов’язано, тому у 2022 році значним чинником зміни клімату стала повномасштабна російсько-українська війна. Численні пожежі на складах боєприпасів, нафтобазах, й просто в лісах та степах сильно впливають на процеси, що спричиняють зміну клімату у Північній півкулі. Ще не існує точного підрахунку внеску від війни, проте вже зрозумілі механізми впливу на клімат, з чим можна ознайомитися у нашому матеріалі за посиланням.
Втрата біорізноманіття
Втрата диких видів. Людська діяльність спричиняє також масову загибель рослин та тварин. Це спричинене не тільки зміною клімату та його наслідками, а й багатьма іншими процесами: перетворенням природних середовищ існування — лісів, лук, мангрових заростей — у сільськогосподарські угіддя, вирубка лісів, осушення боліт, отруєння забруднювальними речовинами певних територій, урбанізація тощо. У новій доповіді WWF заявлено, що з 1970 року чисельність популяції ссавців, риб, птахів, рептилій та земноводних скоротилася в середньому на 69%. Також дослідження 2020 року доводить, що шосте масове вимирання дикої природи на Землі прискорюється. Понад 500 видів наземних тварин знаходяться на межі зникнення і, ймовірно, будуть втрачені протягом 20 років; стільки ж було втрачено за все минуле століття.
Надмірний вилов та полювання. Більшість людей споживають приблизно вдвічі більше їжі, ніж 50 років тому, а людей на землі в чотири рази більше, ніж наприкінці 1960-х років. Це одна з причин того, що 30% водойм, в яких здійснюється вилов, класифікуються як «переловлені». Надмірний вилов має згубний вплив на навколишнє середовище, через нього зникають цілі види риб, збільшується кількість водоростей, відбувається дестабілізація морських екосистем та засмічення океану.
В Україні понад 80 видів тварин знаходяться на межі зникнення і через російську агресію можуть повністю припинити своє існування. Окупанти цілеспрямовано обстрілюють природні парки, зоопарки й притулки та вбили за час війни вже понад 10 000 000 тварин.
Вирубка лісів
Деякі екологічні проблеми залишаються незмінними з часом. Однією з таких проблем є промислова та безладна вирубка. Зокрема, щогодини вирубують ліси площею з 300 футбольних полів. Сільське господарство є головною причиною вирубки лісів, земля розчищається для вирощування худоби або харчових рослинних культур. Якщо темпи та підхід до вирубки та відновлення лісів не зміниться, то до 2030 року на планеті може бути лише 10% лісів.
Забруднення повітря
Однією із найбільш стабільних екологічних проблем є також забруднення повітря. Дані Всесвітньої організації охорони здоров’я показують, що від 4,2 до 7 мільйонів людей у всьому світі щороку помирають через забруднене повітря і що 9 із 10 людей дихають повітрям, яке містить високий рівень забруднювальних речовин.Здебільшого повітря забруднюється об’єктами промисловості та різноманітним транспортом.
Війна в Україні найбільший вплив здійснює саме на атмосферу, адже воєнні дії пов’язані із постійними пожежами та вибухами. Обидві сторони підривають позиції одне одного, склади боєприпасів та техніку. Мільйони тонн викидів потрапляють в атмосферу — дрібнодисперсний пил, оксиди азоту, оксиди сірки, альдегіди, ангідриди тощо. За даними Держекоінспекції, орієнтовні розрахунки збитків від війни, що задані атмосфері, зараз складають 1000 млрд грн. У реальному часі за станом повітря в Україні можна спостерігати на нашій мапі.
Забруднення екосистем різноманітними відходами
Харчові відходи. Третина їжі, призначеної для споживання людиною, — близько 1,3 мільярда тонн — викидається або втрачається. А при гнитті цих продуктів виділяється третина обсягу щорічних викидів парникових газів. Що цікаво, у країнах, що розвиваються, 40% харчових відходів утворюється після збору врожаю та обробки, тоді як у розвинених країнах 40% харчових відходів утворюється під час роздрібної торгівлі та споживання. Наприклад, у США понад 50% продукції стає відходами через “непривабливий” вигляд — це приблизно 60 мільйонів тонн фруктів і овочів. Таке ставлення до харчових продуктів призводить до відсутності продовольчої безпеки у багатьох країнах світу.
Відходи видобувної галузі та будівництва. Оскільки для існування людства необхідна величезна кількість ресурсів, у світі активно діють видобувна та переробні галузі. Проте не все так просто, й більшість первинного видобутих ресурсів потребують очищення, що призводить до появи величезних обсягів промислових відходів. Зокрема, тільки у США щороку з’являється понад 8 мільярдів тонн таких відходів. Залежно від їхнього виду, вони можуть не тільки займати великі площі, а й забруднювати атмосферу та підземні й наземні води.
Схожий вплив на довкілля мають будівельні відходи. В Україні через війну знищено десятки чи сотні населених пунктів. У нашому нещодавньому матеріалі ми більше говоримо про те, як російська агресія зруйнувала місто Маріуполь та активно руйнує природу Приазов’я. З часом постане питання утилізації непридатних будівель та їхніх відходів: потрібно буде організувати не тільки їхнє зберігання на спеціальних полігонах, а й перероблення.
Забруднення пластиками. Щороку понад 8 мільйонів тонн пластику потрапляє в океан. Згідно з останніми дослідженнями, ця цифра може бути ще більшою — до 14 мільйонів тонн на рік. В океані, як і на суходолі, під впливом зовнішніх факторів пластики розкладаються на дрібні частинки — мікропластик, який вже забруднив всю планету. У 2022 році мікропластик вперше виявили у свідому снігу в Антарктиді. Якщо не вжити заходів, забруднення пластиком зростатиме у геометричній прогресії, й можуть виникнути нові непередбачувані наслідки такого забруднення.
Fast Fashion та текстильні відходи. Зараз на індустрію моди припадає 10% глобальних викидів вуглецю. Згідно з даними Програми ООН з навколишнього середовища, модна індустрія створює більше викидів парникових газів, ніж авіаційний і судноплавний сектори разом узяті, а також майже 20% глобальних стічних вод, або близько 93 мільярдів кубічних метрів від фарбування текстилю. Окрім того, щороку у світі утворюється щонайменше 92 мільйони тонн текстильних відходів , і очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 134 мільйонів тонн на рік. А ще, світова тенденція швидкої моди сприяє не тільки величезному обсягу виробництва одягу, а й залученню синтетичних матеріалів для його пошиття. Через це під час розкладання текстильних відходів виділяється багато парникових газів та мікропластику.
Загалом, перед людством стоїть безліч викликів, які ми маємо розв’язати. Першопричиною більшості екологічних проблем є антропогенна діяльність, що призводить до значних змін в екосистемах, які потрібно виправити чи принаймні зупинити. Наше майбутнє залежить виключно від того, наскільки сміливими та рішучими ми будемо у своїх діях. Кожна людина може посприяти розв’язанню перелічених екологічних проблем, адже навіть маленька дія — важлива! Відмова від пластикового пакування сьогодні чи взагалі, від зайвого одягу чи запровадження особистого дня веганства — це вже великий крок.
Ще більш ефективним способом захисту довкілля — є співпраця з екологічними організаціями. Наприклад, ви можете допомогти SaveDnipro зафіксувати російські воєнні злочини проти довкілля. Зробити це можна через чат-бот @SaveEcoBot у Telegram та Viber. Просто відкрийте бота та виконайте всі запропоновані дії. А ще нашу організацію можна підтримати благодійним внеском. Лише разом ми здатні вберегти нашу природу та збудувати омріяне стабільне та дружнє для всіх майбутнє!
Ця публікація створена за підтримки Європейського Союзу. ЇЇ зміст є винятково відповідальністю ГО SaveDnipro і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.