Через зміни клімату та неналежний стан навколишнього середовища, люди все більше починають цікавитися темами захисту довкілля та екологічного способу життя. Тому багато споживачів почали звертати увагу на екологічність товарів, які вони купують. Тенденцію підхопили й різноманітні підприємства та корпорації: почалася активна спекуляція на темі, що призвело до появи грінвошингу або зеленого відбілювання. Розберемося що це за явище та як не потрапити на гачок таких маніпуляцій.
Грінвошинг або зелене відбілювання (від англ. greenwashing, за аналогією whitewash — «відбілювання») – це маркетинговий прийом, за допомогою якого продукт або бренд позиціюється як більш натуральний та екологічний, ніж він є насправді. Грінвошинг використовується для підтримання іміджу екологічно-орієнтованої компанії, отримання політичної чи соціальної підтримки та збільшення продажів. Термін з’явився у 1986 році, проте методи грінвошингу використовувалися ще у 60-ті роки.
Є декілька історичних прикладів грінвошингу, які наочно демонструють суть явища. На початку 70-х некомерційна організація Keep America Beautiful випустила соціальний ролик за сюжетом якого, індіанець плаче, коли бачить землю, покриту сміттям. Слоган кампанії: “Забруднення почали люди. Люди можуть його й зупинити”. Й хоч у відео правильна ідея, але цинізм у тому, що створення цього ролика ініціювали й проспонсорували кілька компаній-виробників напоїв в одноразовій тарі, зокрема, Coca-Cola. Тобто компанії просто переклали відповідальність за сміття на покупців, продовжуючи виробляти й продавати одноразову тару у величезних кількостях.
Нині нафтогазовий концерн ShelІ теж намагається позиціювати себе як проекологічну організацію, тому на їх сайті якось з’явилась фотографія австралійського Великого бар’єрного рифа з підписом “Shell піклується про біологічне різноманіття планети”. Та по суті – це грінвошинг, оскільки концерн займається розвідкою, видобуванням, переробленням, транспортуванням та збутом нафти й природного газу. Видобуток природних ресурсів по своїй суті є неекологічним, не кажучи вже про надзвичайні ситуації, які можуть бути із цим пов’язані. Зокрема, ShelІ відповідальна за найбільший розлив нафти, який коли-небудь відбувся в прісних водах, що стався 15 січня 1999 року.
Грінвошинг використовують і українські корпорації. Наприклад, у 2019 році корпорація “Миронівський Хлібопродукт”, якому також належать бренди “Наша Ряба” та “Бащинський”, разом із медіа створила серію екологічних матеріалів. Водночас “МХП” неодноразово потрапляли у скандал із забрудненням навколишнього середовища, зокрема, із несанкціонованими масовими похованнями трупів птиці, що призвело до отруєння землі, зі зливом відходів виробництва у річки та із бурінням потужних свердловин для потреб виробництва. Тому медіакампанія про низові екоініціативи, запущена холдингом, виглядає як спроба «озеленитись» після низки скандалів.
Хоч вище наведені приклади стосуються великих закордонних компаній, проте грінвошинг є повсюдним явищем. Все через те, що екологічність товарів все активніше впливає на споживчий вибір. В середньому, близько 55% покупців готові платити більше, якщо компанія виробника звертає увагу на те, як її продукція впливає на суспільство та довкілля. А найбільш розповсюдженим прикладом грінвошингу є вживання різних епітетів та приставок на кшталт “екологічний”, “еко”, “біо”, “натуральний” та зображення листочка в логотипі або ж зелений колір в айдентиці.
Як не опинитися на гачку грінвошингу у побуті? Дуже просто: читати склад, звертати увагу на пакування та сертифікацію товару й головне – прийняти для себе, що не існує нічого, що є на 100% нейтральним для навколишнього середовища.
На що звертати увагу у складі товару? Передусім, на компоненти різних засобів для догляду за тілом та волоссям, які можуть значно вплинути на організм та природу, особливо на водні ресурси організми. Краще оминати такі складники: Quaternium -, Polyquaternium – – мікропластики, які не розкладаються в природі; PEG-, PPG- – підвищують проникність шкіри і роблять її тонше; Methylparaben, ethylparaben, propylparaben, butylparaben тощо – парабени-консерванти, були знайдені у великій кількості в зразках ракової пухлини грудей; Dimethicone, Cyclomethicone, все, що закінчується на -siloxane, і -conol – силікони, продукти нафтопереробки, не розкладаються в природі; Parafin або «мінеральна олія» – теж продукт нафтопереробки.
Також звертайте увагу на міжнародні стандарти сертифікації, як: Eco-cert, ICEA Eco Bio Cosmetic, BDIH, Cosmébio, COSMOS STANDARD, NSF. Часто може траплятися “Євролисток”, який дає інформацію про країну походження товару, способи виробництва – eco, bio або organic, органи контролю й походження сировини, з якого його виготовлено.
Окрім того, пам’ятайте, що в Україні чітко визначено лише поняття “органіка” й лише сертифікована продукція може називатися “органічною”. Це виражено не в назві товару, а в знаку маркування, що дійсне з 1 серпня 2019 року. Виробники повинні проходити повторну сертифікаційну перевірку щорічно. Щоб отримати право ставити екомаркування на пакувальному матеріалі, виробник також має платити ліцензійні внески, які впливають на ціноутворення. Перевірити сертифікат на справжність можна на сайті ioas.org і в реєстрі на сайті Мінагрополітики.
Обирайте такі товари, що запаковані у придатне для перероблення пакування – це скло, метал та картон із сертифікацією FSC. Але будьте обережні із пластиковим пакуванням, адже не всі пластики переробляються, особливо у час війни.
Як продемонстрували приклади наведені раніше, різноманітні підприємства та корпорації можуть використовувати грінвошинг не тільки на рівні своєї продукції, а й на рівні піар-кампаній. Часто з’являються повідомлення про те, що якась компанія долучилась до прибирання, висадила дерева чи організували “зелені” офіси. Звичайно, це дійсно корисно для навколишнього середовища, проте потрібно оцінювати ці дії із врахуванням основної діяльності бізнесу. Наприклад, коли велика енергетична компанія, яка має теплоелектростанції, говорить про ціль висадити тисячі дерев – це добре, але є грінвошингом, якщо ця компанія не модернізує систему фільтрів на своїх ТЕЦ.
Грінвошинг – це один із маркетингових способів приваблення споживачів, який використовують недобросовісні компанії для вибілення своєї репутації. Не варто очікувати, що грінвошинг зникне найближчим часом. Тому потрібно навчитися відрізняти такі товари та бізнеси від дійсно відповідальних виробників. Це не просто, але цьому можна навчитися та поступово набути звичку підтримувати лише тих, хто дійсно дбає про природу, про майбутнє.
Розділяєте наші цінності та бажаєте підтримати команду? Зробіть свій внесок! Ваша підтримка допоможе нам продовжувати розвивати мережу радіаційного моніторингу та моніторингу якості повітря, боротися за відкриття та цифровізацію екологічних даних та реалізувати інші амбітні цілі.