Гроші не пахнуть, на відміну від вугілля!

Ми проаналізували динаміку використання теплової (вугільної) та атомної генерації в енергетичній системі України за останні два місяці та прийшли до невтішних висновків. Схоже на те, що Україна розвертається на 180 градусів від запланованого “зеленого енергетичного переходу” та за рахунок зупинення атомних електростанцій (АЕС) все більше навантажує найбруднішу вугільну генерацію, яка на 80% сконцентрована в руках однієї корпорації – ДТЕК Ріната Ахметова. Причому робиться це без зайвого галасу та майже за два місяці до офіційного оголошення. Така гра в одні ворота несе одразу три небезпеки: екологічну, євроінтеграційну та епідеміологічну. Але давайте про все по черзі.

“Задля вирішення кризових явищ в роботі енергетичної системи України, Міністерство 28 квітня затвердило новий Прогнозний енергетичний баланс”, – Міністерство енергетики та захисту довкілля України.

Згідно з ним у поточному році заплановано скорочення виробництва електроенергії, зокрема планується зупинка енергоблоків атомних електростанцій. У листі ДП НАЕК “Енергоатом” до ПРАТ НЕК “Укренерго” на виконання проєкту прогнозний балансу електроенергії Об’єднаної системи (ОС) України на 2020 рік йдеться про можливість повної зупинки одразу трьох блоків потужністю 3000 МВт і зменшення виробництва ще на п’яти блоках.

Енергетична система має працювати як збалансований механізм, бо це питання енергетичної та екологічної безпеки країни. Зважаючи на падіння споживання та різкий приріст великих потужностей відновлюваних джерел енергії (зокрема сонця та вітру), питання балансу енергосистеми загострилося і потребує оперативних рішень. Та чи не намагаються зараз під виглядом антикризових заходів підсунути країні порятунок однієї “корпорації-немонополіста” за рахунок нашого здоров’я та грошей?

Ми вирішили проаналізувати роботу енергетичної системи (ТЕС та АЕС) за останні 60 днів, з 5 березня по 4 травня. Тобто починаючи з дати на три тижні раніше прийняття Прогнозного енергетичного балансу України на 2020 рік, в якому прийняті зазначені рішення.

Трішки забіжимо наперед і скажемо, що від кінця березня пріоритетність роботи вугільних електростанцій приватної корпорації ДТЕК вже підтримувалась профільним міністерством не словом, а ділом, а національний Енергоатом розвантажувався на рекордні обсяги.

Аналіз роботи атомних електростанцій України

Отже, почнемо з роботи найбільших атомних електростанцій України.

Южно-Українська АЕС, починаючи з 28 березня, почала суттєво знижувати вироблення електроенергії. 10 квітня був зупинений енергоблок №1, але через 5 днів його запустили знов. І одразу повністю зупинили енергоблок №2. Тож, ще 8 березня станція давала до ОС 3000 МВт, тоді як з 15 квітня і аж дотепер – вдвічі менше.

Та сама картина спостерігається і на Запорізькій АЕС. Ще на початку березня – з потужністю у 4000 МВт, а вже з 1 травня станція виробляє не більше за 2000 МВт, послідовно знизивши потужності 5 та 2 енергоблоків, а потім зупинивши енергоблок №4. Щоправда, 15 квітня був запущений енергоблок №6. Тож, відмічаємо падіння виробництва вдвічі.   

Отже, вже починаючи з кінця березня до об’єднаної системи від цих двох АЕС не надходить 3000 МВт електричної енергії. Може інші АЕС збалансували систему?

Дійсно, Хмельницька АЕС 10 квітня збільшила генерацію, увімкнувши енергоблок №1 із потужністю 1000 МВт та понизивши потужність №2 до близько 800 МВт. Але це збільшило сумарну потужність станції лише на близько 750 МВт. 

Рівненьска ж АЕС працює відносно стабільно, якщо не зважати на факт помилкового відключення третього енергоблока ввечері 29 квітня. 

Тоді Мінекоенерго повідомило, що небаланс потужності відключеного атомного енергоблока компенсували за рахунок завантаження гідроелектростанцій (ГЕС та ГАЕС) та теплових електростанцій (ТЕС). Також були завантажені на 60 МВт енергоблок №1 Южно-Української АЕС та на 130 МВт енергоблок №2 Хмельницької АЕС. 

Отже, основне навантаження для балансування системою несуть ТЕС?

Аналіз роботи теплових електростанцій України

Проаналізуємо ретроспективні дані роботи ТЕС за 60 діб.  

ДТЕК Запорізька ТЕС, починаючи з 10 квітня, щодня балансує, піднявши спочатку потужність вдвічі – з 200 до 400 МВт, та навантажуючи блоки до 900 МВт.

ДТЕК Криворізька ТЕС також з кінця першої декади березня почала активно балансувати в системі, збільшуючи потужність зі 100 до 300 МВт.

На ДТЕК Курахівська ТЕС режим роботи блоків “старт-зупинка” з березня розганяє станцію зі стабільних 150 МВт аж до 750 та навіть вище 800 МВт.

Ще одна станція корпорації ДТЕК – Ладижинська ТЕС до 13 квітня працювала у відносно стабільних 220-280 МВТ, тоді як потім станцію почали навантажувати до більше ніж 700 МВт, балансуючи неймовірними для ТЕС потужностями до 500 МВт.

ДТЕК Луганська ТЕС несе переважно стабільне та відносно невелике навантаження до 200 МВт.

Тоді як ДТЕК Придніпровська ТЕС вже з першої декади квітня активно балансує додатковими близько 300 МВт.

І тільки на ДТЕК Бурштинська ТЕС, яка створює окремий енергетичний острів та переважно працює на експорт, виробництво електроенергії почало суттєво падати з середини березня. Максимальна потужність у близько 1400 МВт змінилась на стабільні 400 МВт з середини квітня.

Станції, які на 80% належать державному Центренерго – Трипільска ТЕС та Зміївська ТЕС, почали підвищене балансування потужностями від початку квітня, розганяючи їх іноді до 500 МВт. А Вуглегірська ТЕС у режимі підвищених балансових навантажень працює від кінця квітня (після прийняття нового Прогнозного енергетичного балансу на 2020 рік).

Цікаво, що такий режим роботи не зачепив єдиної станції приватного Донбасенерго – Слов’янської ТЕС, яка за два місяці лише тричі навантажувалась на додаткові 400 МВт, тоді як в інші дні працювала зі стабільним навантаженням у 300 МВт.

Варто зауважити, що балансуючи теплові електростанції, частіше за все не навантажують працюючі блоки, а запускають з нуля непрацюючі. Під час запуску енергоблоку ТЕС в атмосферне повітря відбуваються залпові викиди забруднюючих речовин, які не зараховуються до загального обсягу викидів та не потрапляють в жодні офіційні звіти. Тож дізнатися, наскільки сильно насправді в такому режимі роботи забруднюється наше повітря, просто неможливо. Під час постійного балансування енергоблоками, очисне обладнання зношується та перестає відповідати проєктним вимогам до очищення відхідних газів. Особливо небезпечним є такий режим роботи під час поширення вірусних інфекцій, бо забруднене повітря навантажує імунітет, ускладнює протікання хвороб, та збільшує вірогідність зараження. Детальніше ми писали про це тут. 

Тож рішення про такий режим роботи енергетичної системи під час світової пандемії точно не сприяє здоров’ю нації, особливо з огляду на низькій рівень життя українців, слабкість медичної системи та традиційно високу смертність від захворювань, спровокованих забрудненим повітрям.

Резюме

Проаналізувавши роботу АЕС та ТЕС за період 60 діб, ми приходимо до висновку, що зупинка більше, ніж 2000 МВт потужностей АЕС відбулася задовго до затвердження нового Прогнозного енергетичного балансу на 2020 рік. Тоді як ТЕС почали нести балансуюче навантаження, запускаючи енергоблоки, які на відміну від європейських не оснащені сірко та азотоочисткою, а подекуди навіть електричними фільтрами, які мають вловлювати дрібнодисперсний пил.

Теплова енергетика є найбільш брудною серед всіх, які сьогодні працюють в Україні. Як на етапі видобутку палива, так і під час його використання та зберігання відходів виробництва. Крім цього, вона суттєво дорожча за атомну, в тариф якої не закладають вартість видатків на поводження з використаним ядерним паливом. І ціна на електричну енергію вже суттєво здорожчала для бізнесу.

Отже, ми спостерігаємо ніщо інше як відмову України від курсу на декарбонізацію та повне нехтування принципами та цілями, що були закладені в Концепцію зеленого енергетичного переходу, підготовленого Мінекоенерго в 2020 році.

Такий підхід є абсолютно неприпустимим, адже він ставить під загрозу не тільки життя та здоров’я громадян, а і європейський вектор розвитку України у сфері захисту довкілля, адже відкат країни у бік вугільної генерації ніяк не сприяє сталому розвитку та інтеграції у європейський екологічний простір.