SaveDnipro від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України почала фіксувати воєнні злочини проти довкілля, вчинені російською федерацією, за допомогою SaveEcobot у телеграмі та вайбері. Функція «Повідомити про екозлочин» з’явилася в чатботі у партнерстві Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Усі повідомлення – конфіденційні, вони надходять Оперативному штабу Міндовкілля для формування позовів до Міжнародного суду ООН для відшкодування збитків країною-агресором. З кількістю отриманих повідомлень та їх розподілом за типами й областями можна ознайомитися на нашому сайті.
Сьогодні ми розпочинаємо цикл публікацій про шкоду, завдану російськими окупантами, і чому такі дії є воєнними злочинами проти довкілля.
Ціль — нафтобази
Нафтобаза — це комплекс споруд і пристосувань для приймання, зберігання, перевантаження з одного виду транспорту на інший і відпускання нафти і нафтопродуктів.
Саме нафтобази по всій Україні стали інфраструктурними мішенями російських бомбардувань з перших днів повномасштабного вторгнення. Станом на 24 квітня нам відомо про влучання в такі об’єкти у Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Київській, Луганській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Чернігівській областях. Станом на сьогодні з відкритих джерел інформації ми знаємо про більш ніж 30 влучань в об’єкти нафтової інфраструктури по всій Україні, більшість з яких — нафтобази.
Ось тільки кілька прикладів.
27 лютого 2022 року російські військові вразили балістичною ракетою нафтобазу у Васильківському районі Київської області.
3 березня 2022 року росіяни знищили нафтобазу в Чернігові.
7 березня у Житомирській області після навмисних авіаударів росії загорілися дві нафтобази.
13 березня 2022 року внаслідок обстрілів у Чернігові було пошкоджено нафтобазу «ТТ-Нафта».
24 березня після обстрілу спалахнула нафтобаза в селі Калинівці Київської області.
Поблизу Львова нафтобазу повністю зруйновано після ракетного удару 26 березня.
27 березня рф завдала ракетного удару по нафтобазі в Луцьку.
28 березня ціллю окупантів стала нафтобаза в Рівненській області.
2 квітня спалахнула пожежа на підприємствах зі зберігання нафтопродуктів внаслідок ворожих обстрілів у Кременчуку.
Уночі 6 квітня ворог атакував нафтобазу з пальним у Дніпропетровській області.
16 квітня російські окупаційні війська відкрили вогонь по нафтобазі у Лисичанську, що в Луганській області.
24 квітня повторного обстрілу зазнав нафтопереробний завод у Кременчуку.
Наслідки
На жаль, не завжди подібні ситуації обходяться без людських жертв. Так, після влучання ракет у нафтобазу поблизу Львова постраждало п’ятеро осіб.
Окрім людських жертв, інфраструктурних руйнувань і зниження обороноздатності нашої держави, знищення нафтобаз критично позначається на довкіллі.
27 лютого міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець поінформував, що, за попередніми оцінками, екологічні збитки від пожежі на вже сумнозвісній нафтобазі у с. Крячки в Київській області становлять вісімсот десять мільярдів гривень! Над точними розрахунками фахівці на той час ще працювали. За кілька тижнів урядовець повідомив, що міністерство вже розробило методику, щоб адекватно оцінити шкоду для довкілля від горіння нафтопродуктів.
Пожежі, спричинені авіавлучаннями в нафтобази, супроводжуються неконтрольованими викидами в атмосферу, завдаючи локального впливу на прилеглих місцевостях, зокрема, вони можуть поширюватися на житлові території.
Внаслідок згорання нафтопродуктів у великих об’ємах виділяється чадний газ, вдихаючи який, людина може зазнати смертельного отруєння.
Разом з димовими газами в атмосферному повітрі опиняються бензапірен, сірчистий і сірчаний ангідриди, оксид вуглецю (IV), оксиди азоту, газоподібні й тверді продукти неповного згоряння палива, сполуки ванадію, солі натрію та ін.
Ароматичний вуглеводень бензапірен, який утворюється під час згоряння вуглеводневого палива, є потужним канцерогеном та мутагеном, тому дим від пожежі на нафтобазах є надзвичайно токсичним.
Окрім того, виділяються кислотні гази, які внаслідок контакту з водою утворюють кислоти, зокрема в організмі людини, потрапляючи на слизові оболонки.
А ще внаслідок згорання нафтопродуктів з’являються ароматичні сполуки, альдегіди, кетони, також небезпечні для людини, як і сажа – найнебезпечніший канцероген, що трапляється в побуті.
І це тільки наслідки згорання нафтопродуктів для людини. Навколишнє середовище, де відбуваються аварії, потребує окремого оцінювання шкоди, яку завдають наслідки еколонічних воєнних злочинів для ґрунту, водойм, рослинності тощо. Діоксид сірки, або сірчистий ангідрид, є особливо шкідливим для зелених насаджень і лісів, оскільки наслідком його дії є хлороз (пожовтіння або знебарвлення листя) і карликовість. Нафтопродукти можуть просочуватися в ґрунт на десятки сантиметрів, завдаючи непоправної шкоди найважливішій складовій екосистеми.
Для порівняння: пожежа на «БРСМ-нафті» у 2015 році
Осягнути масштаби негативного впливу пожеж на нафтобазах допоможе трагедія, яка сталася на Київщині кілька років тому.
8 червня 2015 року на території нафтобази «БРСМ-нафта» поблизу села Крячки стався вибух. Горіли три резервуари з бензином, згодом вогонь поширився на ще кілька резервуарів. Виникла загроза поширення на сусідню нафтобазу, ліс і військову частину, на якій зберігалася зброя. Загасити пожежу вдалося лише 16 червня 2015 року. У процесі ліквідації загинуло п’ятеро осіб, а сума збитків становила приблизно 1,2 мрд грн. Згодом у ЗМІ цю трагедію охрестили другою наймасштабнішою екологічною катастрофою в Україні після Чорнобиля.
Якими були наслідки для довкілля?
За даними експертів Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України, розлив нафтопродуктів становив близько 240 т (90 т – у ґрунт, 150 т – у водойми). В атмосферному повітрі опинилися канцерогени та критично небезпечні для здоров’я людей та довкілля шкідливі речовини.
Експерти Всеукраїнської екологічної ліги виявили, що ґрунт на території нафтобази був просочений нафтою на глибину від 20 до 45 см. Крім того, нафта потрапила у прилеглі водойми, вкривши їх щільною плівкою. Місцеві мешканці зізнавалися, що відчували головний біль, нудоту, печіння у горлі, загострення хронічних респіраторних захворювань.
Українська лабораторія якості й безпеки продукції АПК за результатами аналізів проб ґрунту встановила, що концентрації бензапірену, поліароматичних вуглеводнів і сірки перевищували норми від 4 до 26 разів у різних місцях.
На жаль, можемо очікувати, що десятки воєнних злочинів, які спричинили аварії та пожежі на нафтобазах, матимуть суттєво більші наслідки для громадського здоров’я та довкілля України.
Як зафіксувати екозлочин?
Знищення нафтобаз російськими військами – це не просто людські жертви, руйнування військової інфраструктури України та послаблення її оборонної спроможності. Це також навмисні екологічні збитки, що призводять до забруднення ґрунтів, водойм, продуктів харчування тощо. Саме тому такі дії рф є воєнними злочинами проти довкілля.
Якщо ви стали свідком бомбардування нафтобази або негативних наслідків для довкілля, які воно спричинило, чи будь-якого іншого воєнного екозлочину, анонімно повідомте про це Оперативний штаб Міндовкілля за допомогою SaveEcoBot у телеграмі або вайбері.
Відеоінструкція, як це правильно зробити.
Бережімо наше довкілля, одне одного та Україну!
Ця публікація створена за підтримки Європейського Союзу. ЇЇ зміст є винятково відповідальністю ГО SaveDnipro і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.