До уваги:
Марта Кос
Європейський комісар з питань розширення
Герт Ян Купман
Генеральний директор з питань розширення та східного сусідства
Катаріна Матернова
Посол ЄС, Голова Представництва ЄС в Україні
Брюссель, 28 лютого 2025 року
Один рік Регламенту про Механізм підтримки України: рекомендації громадянського суспільства щодо покращення
Шановна Комісарко Кос, Шановний Генеральний Директоре Купмане, Шановна Пані Посол Матернова,
Ми, що підписалися нижче українські та європейські громадські організації, звертаємося до вас щодо імплементації Регламенту про Механізм підтримки України у зв’язку з його першим роком дії.
З огляду на останні геополітичні події, Механізм підтримки України є більш важливим, ніж будь-коли, як ключовий інструмент допомоги Україні, що передбачає 50 мільярдів євро на період 2024–2027 років. Це фінансування допомагає Україні підтримувати макрофінансову стабільність, сприяти відновленню та зміцнювати управління на шляху до вступу в ЄС.
Однак ми переконані, що Механізм підтримки України може мати ще більший вплив. У зв’язку з цим ми закликаємо Європейську комісію розглянути такі рекомендації:
- Підвищити якість документів, що розробляються в межах Плану України, для забезпечення ефективної імплементації та сталих реформ.
- Покращити прозорість та доступність для громадськості та громадських організацій інвестицій, передбачених Планом України.
- Інтегрувати кліматичні та екологічні цілі, включно із збереженням біорізноманіття та принципом «не завдавати значної шкоди», забезпечивши їх застосування до 20% загального фінансування в межах інвестицій, передбачених Планом України.
- Створити платформу для громадських організацій, де вони зможуть подавати свої пропозиції, а також запровадити процедуру прозорого відстеження та врахування їхніх пропозицій в офіційних документах.
- Забезпечити доступ українських муніципалітетів до 20% прямої фінансової підтримки з Плану України шляхом розробки нових методологій для подання концепцій проєктів для фінансування державних інвестицій.
- Надати пріоритет грантовій підтримці українських громадських організацій.
Ми сподіваємося, що ці рекомендації також будуть враховані у річному звіті Комісії до Європейського парламенту та Ради щодо прогресу у досягненні цілей Регламенту про Механізм підтримки України.
Більш детальні рекомендації наведені в Додатку до цього листа.
Щиро дякуємо за увагу та підтримку.
CEE Bankwatch Network
SaveDnipro
T&E
Association for International Affairs (AMO)
Centre for Environmental Initiatives ‘Ecoaction’
NGO Ekoltava Ecoclub, Rivne
NGO Urban Reform
NGO CELA
International Charitable Organization “Environment – People – Law” (EPL)
RePower Ukraine Foundation
Fund RcErBs
ForestCom Eurogroup for Animals
WWF European Policy Office
Volonteurope
Agency for sustainable development of the Carpathian region “FORZA”
Institute for development of national economy
Zero Waste Alliance Ukraine
Greenpeace Ukraine
NGO Plato
Clean Air Action Group
Eastern Partnership Civil Society Forum
National Ecological Centre of Ukraine
IVIC UNION “INNOVATION AARHUS NETWORK OF UKRAINE TERRITORIAL COMMUNITIES AND THE CITY KIEV”
Young European Federalists – JEF Europe
Zero Waste ZP NGO
ДОДАТОК
1. Своєчасні та якісні реформи
План України, ухвалений урядом України, включає реформи, плани відновлення, індикатори, заплановані для реалізації, а також зобов’язання щодо вимог вступу до ЄС.
Оцінки Європейської комісії, згодом підтверджені Радою ЄС, засвідчили, що Україна продовжує виконувати як передумови для підтримки ЄС, так і умови, необхідні для щоквартальних виплат у рамках Плану підтримки України. Попри наявність аргументів щодо виконання всіх необхідних кроків і реформ, ми хочемо наголосити на доволі низькій якості підготовлених документів, а також на недоліках у ефективній реалізації та сталості реформ.
На жаль, Національний план України з енергетики та клімату до 2030 року, який є одним із контрольних показників Механізму підтримки, не містить важливих положень, що могли б наблизити його до вимог і норм ЄС. Наприклад, можливий більш амбітний розвиток децентралізованої генерації відновлюваної енергії, зокрема через енергетичні спільноти, як це передбачено в пакеті “Чиста енергія для всіх європейців”. Крім того, як член Енергетичного співтовариства, Україна зобов’язана впроваджувати ці заходи. Принципи справедливої трансформації також мають бути повністю інтегровані в текст документа, а не обмежуватися однією політичною ініціативою чи заходом у певному регіоні.
Аналогічно, Національна транспортна стратегія України до 2030 року, згідно з критеріями, визначеними в Додатку до пропозиції щодо Рішення Ради про затвердження оцінки Плану України, не містить загальної стратегічної спрямованості та конкретних політичних кроків, необхідних для досягнення європейських і міжнародних цілей з декарбонізації транспортного сектору, попри те, що сама Стратегія прямо визначає декарбонізацію як один із необхідних етапів реалізації.
Ще одним прикладом є розробка концептуальної записки, що визначає обсяг відхилень від Директив про оцінку впливу на довкілля (EIA) та стратегічну екологічну оцінку (SEA). Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів має опублікувати концептуальну записку на основі громадських консультацій для визначення винятків із правил EIA та SEA. Документ мав містити перелік проєктів і обґрунтування винятків, окреслити обсяг і логіку таких відхилень та визначити часові обмеження. Однак концептуальна записка не містить доказів відповідності принципам Орхуської та Еспо конвенцій, а також Директиви EIA, і містить низку невідповідностей, що зменшують її вплив.
Таким чином, оцінка реформ має враховувати не лише формальне виконання, а й відповідність стандартам ЄС, ефективність та довгострокову сталість змін. Для сприяння цьому процесу Європейська комісія має негайно створити інструмент моніторингу, що відображатиме прогрес у реалізації Плану України.
Нарешті, українські органи влади, відповідальні за реалізацію реформ, мають активно та змістовно проводити регулярні консультації з зацікавленими сторонами, зокрема з Верховною Радою, регіональними, місцевими, муніципальними та іншими державними органами, соціальними партнерами та громадянським суспільством щодо всіх заходів у рамках Плану України.
2. Прозорість інвестицій, передбачених Планом України
План України спрямований на підтримку інвестицій у відновлення та реконструкцію, які здійснюють українські органи влади, приватні компанії, муніципалітети, державні підприємства та інші суб’єкти. Попри те, що ця рамка має відповідати пріоритетам, визначеним у Плані України, та сприяти його цілям і реалізації, поточний процес відбору проєктів залишається непрозорим. Громадянське суспільство, разом з іншими соціальними та економічними партнерами, досі не має доступу до пропозицій проєктів, а члени Європейського парламенту та Верховної Ради України мають лише статус спостерігачів у Керівному комітеті, що обмежує їхній вплив на рішення, ухвалені виборними посадовцями.
Щоб усунути ці недоліки, ми наполегливо закликаємо Європейську комісію опублікувати списки всіх затверджених програм і проєктів, а також перелік відповідальних фінансових установ, які отримали схвалення згідно зі структурою інвестицій, передбачених Планом України.
Ми також рекомендуємо ЄС покращити прозорість та доступність інформації щодо фінансової підтримки, яку він надає Україні через такі інституції, як Група Європейського інвестиційного банку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, двосторонні європейські фінансові установи, національні банки розвитку та агентства експортного кредитування. Зокрема, необхідно забезпечити чітке відображення джерел фінансування.
3. Критерії екологічності та сталості у процесі відбудови
З моменту запуску Механізму підтримки Європейська комісія постійно наголошує, що реалізація фонду обсягом 50 мільярдів євро має відбуватися паралельно з переговорами про вступ України до ЄС, виконанням її національно визначеного внеску до Паризької угоди, Національного енергетичного та кліматичного плану, а також відповідати принципу «відбудувати краще, ніж було».
Регламент прямо передбачає, що щонайменше 20% загальної суми підтримки в межах інвестицій, передбачених Планом України, має бути спрямовано на пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптацію до них, охорону довкілля (включаючи збереження біорізноманіття) та зелений перехід. Однак заходи для реалізації цих інвестицій ще не розроблені.
Відповідно, інвестиції, передбачені Планом України, повинні чітко інтегрувати кліматичні та екологічні цілі, включно із збереженням біорізноманіття та принципом «не завдавати значної шкоди». Важливо, щоб цей підхід застосовувався до 20% загального фінансування.
Крім того, нова методологія підготовки, відбору та затвердження проєктів державного сектору відповідно до принципу «не завдавати значної шкоди» та таксономії ЄС для сталих видів діяльності має бути розроблена та інтегрована в Складові I та II Механізму підтримки.
4. Участь громадянського суспільства
Відповідно до Регламенту, «Комісія має забезпечити, щоб громадянське суспільство в Україні, включаючи неурядові організації, могло безпосередньо повідомляти Комісію про будь-які виявлені порушення через відповідні постійні канали, а також надсилати Комісії свої думки щодо реалізації Плану України та оцінки його заходів українським урядом». Однак ефективного механізму участі громадянського суспільства у Механізмі підтримки України досі не створено.
Зокрема, ще не розроблено платформу, яка дозволила б організаціям громадянського суспільства подавати свої пропозиції, а також процедуру їхнього належного розгляду та врахування в офіційних документах.
Крім того, формальне залучення громадянського суспільства до моніторингу впровадження Механізму підтримки України має бути передбачене в рамках Складової III Регламенту.
5. Підсилення субрегіонального та громадянського залучення в Україні
Україна розпочала планування державних інвестицій через реформовану Систему управління державними інвестиціями. Ефективне управління державними фінансами є одним із ключових принципів, закріплених у Регламенті Механізму підтримки України. Це особливо важливо, оскільки 20% безповоротної фінансової допомоги в межах Плану України для потреб відновлення, реконструкції та модернізації субнаціональних органів влади спрямовується на місцеве самоврядування.
Україна може покращити процеси планування, відбору та моніторингу державних інвестиційних проєктів, запровадивши практику моніторингових комітетів, яка використовується в рамках фондів ЄС. У державах-членах ЄС і в Європейській комісії залучення громадськості здійснюється відповідно до Європейського кодексу поведінки щодо партнерства. Включення органів державної влади, економічних і соціальних партнерів, а також організацій громадянського суспільства на національному, регіональному та місцевому рівнях у всі етапи програмного циклу – від підготовки до реалізації, моніторингу та оцінки – сприятиме тіснішій співпраці та посиленню спроможності всіх сторін.
Місцеві ініціативи з відновлення, які вже реалізуються, відіграють ключову роль у продовженні реформи децентралізації. Відповідно до принципу субсидіарності, саме місцеві громади найкраще розуміють свої потреби розвитку та повинні мати вирішальну роль у виборі проєктів для реалізації та фінансування.
На практиці це означає, що муніципалітети мають отримати прямий доступ до механізмів підтримки, а втручання «згори» має бути мінімізоване. Якщо державні органи чи обласні адміністрації в односторонньому порядку вирішують, які муніципальні проєкти отримають фінансування, це суперечить принципам децентралізації та збільшує ризики корупції.
Замість централізації процесу ухвалення рішень держава може найкраще підтримати місцеві ініціативи, запроваджуючи прозорі регуляторні рамки та забезпечуючи ефективний інституційний нагляд. У багатьох країнах ЄС центральні уряди виконують роль «арбітра», слідкуючи за дотриманням проєктами сталих критеріїв, прозорістю закупівель і відповідністю найкращим екологічним стандартам. Система управління державними інвестиціями в Україні також могла б виграти від сильної, але ненадмірної ролі центральних органів, які зосереджені на встановленні стандартів і незалежній оцінці проєктів.
Сонячні електростанції є яскравим прикладом втрачених можливостей через надмірну централізацію. Проєкти, реалізовані громадськими організаціями у співпраці з водоканалами та лікарнями, демонструють, що громади можуть побудувати та запустити сонячну електростанцію на водоканалі приблизно за шість місяців, якщо не зіштовхуються з бюрократичними перешкодами.
В умовах воєнного часу такі електростанції підвищують енергетичну стійкість, забезпечуючи безперебійну роботу критичної інфраструктури та зменшуючи витрати на електроенергію. Практичний досвід муніципалітетів, які вже використовують сонячні системи, свідчить про значну економію коштів та підвищення надійності послуг. Однак сонячні панелі, подаровані Європейською комісією кілька років тому, досі не встановлені – це ілюструє, як вузькі місця в центральних органах влади можуть затримувати або навіть блокувати корисні проєкти.
Муніципалітети часто не мають необхідної інституційної спроможності, зокрема досвіду в проведенні масштабних закупівель та довгостроковому управлінні проєктами. Проте виключення місцевої влади з процесу ухвалення ключових рішень не вирішує цієї проблеми.
Муніципалітети мають бути поінформовані про особливості Системи управління державними інвестиціями та отримати більший доступ до прямих джерел фінансування. Європейська комісія має активізувати свою взаємодію з українськими муніципалітетами, щоб гарантувати їхній доступ до прямих коштів із Механізму підтримки України та ознайомити з новими методологіями подання проєктних концепцій для державного інвестування. Паралельно вона має заохочувати українську владу застосовувати принцип партнерства при використанні фінансування Механізму підтримки України.
Нарешті, добре структурована підтримка зі зміцнення потенціалу, у поєднанні з цільовою технічною допомогою та фінансовими інструментами, може значно посилити спроможність муніципальної влади.