Неприпустимим є подальше відтермінування імплементації Директиви Ради 91/676/ЄEC від 12 грудня 1991 року щодо захисту вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел (далі – Нітратна Директива) у частині невизначення зон, вразливих до накопичення нітратів (надалі – вразливі зони) або визначення лише їхньої частини.
Нітратна директива спрямована на зменшення забруднення вод азотовмісними сполуками від розподілених джерел сільськогосподарського походження і має подвійну ціль: зменшити забруднення вод від дії cільськогосподарських джерел та запобігти такому забрудненню у майбутньому.
Транспонування Нітратної директиви в національне законодавство належить до зобов’язань України з часу підписання Угоди про Асоціацію. Достатніх імплементаційних заходів щодо цієї Директиви досі не вжито. Більше того, зараз існує ризик чергового відтермінування імплементації Нітратної директиви. Таке відтермінування може мати місце відсутності остаточного спільного рішення щодо визначення вразливих зон: Міндовкілля, Держводагентство пропонує визначити всю країну як вразливу зону, а Мінагрополітики вбачає у цьому обмеження для здійснення господарської діяльності с/г підприємствами
Державне агентство водних ресурсів України у первинному варіанті Планів управління річковими басейнами запропонувало визначити всю територію України як зону, вразливу до нітратів у короткостроковій перспективі. Втім, зараз активними є ініціативи щодо зміни такої позиції і визнання зоною, вразливою до нітратів, значно меншої території України або невизнання цих зон взагалі.
Втім, відкладення впровадження Директиви, та перегляд позиції щодо зони, вразливої до нітратів, є недоцільне та необґрунтоване. Нітратна директива важлива в першу чергу для збереження здоров’я людей. Перевищення нітратів у питній воді смертельно небезпечне для маленьких дітей, а у дорослих може спричинити отруєння і розвиток важких захворювань, зокрема онкологічних. У водоймах нітрати викликають “цвітіння” води, розмноження токсичних ціанобактерій, зниження кисню та масову загибель риби. Очищення води від нітратів складне і дороговартісне, тому раціональніше запобігати забрудненню, а не боротися з його наслідками.
Нітрати найчастіше потрапляють у водні об’єкти з сільськогосподарських джерел. Це забруднення складно оцінити, оскільки його не можна виміряти на кожному місці утворення, а система відповідного моніторингу в Україні відсутня.
Як наслідок в нас вже фіксуються загрозливі показники нітратного забруднення водних ресурсів: більше 40 % проб води у криницях Житомирської, Сумської, Одеської областей мають перевищення нітратів, у Рівненській, Харківській, Хмельницькій — більше 30 %, у Волинській, Чернігівській, Вінницькій — понад 25 %; поширюється цвітіння водних об’єктів.
Наша країна багата на землі сільськогосподарського призначення. Рівень розорювання земель складає в середньому 54 %, в деяких областях — понад 70 %. При цьому, щорічні збитки від деградації ґрунтів становлять 40-50 млрд грн, включаючи втрати гумусу і поживних речовин — 23-28 млрд грн, та ерозії — 17-22 млрд грн. Систематичні порушення земельного і природоохоронного законодавства, такі як розорювання прибережних смуг і оранка на крутих схилах, посилюють проблему. Значний вплив на забруднення земель і вод нітратами створюють і тваринницькі комплекси, які порушують вимоги зберігання гною.
Директива спрямована на покращення стану вод запобігання подальшому забрудненнюі підвищення ефективності використання азотовмісних речовин в сільському господарстві.
Впровадження положень Директиви корисне не тільки для здоров’я людей і довкілля, але й вигідне аграріям, адже Нітратна директива спрямована також і на запобігання нераціональним втратам та підвищення ефективності використання фермерськими господарствами азотовмісних речовин (нітратів) : добрив, гною тощо. Тому в умовах воєнного стану та дефіциту добрив, виробництво яких залежить від газової промисловості, чи не найбільше у запровадженні Нітратної Директиви в Україні має бути зацікавлений саме аграрний бізнес. Окрім того, вимоги Нітратної директиви є частиною Спільної аграрної політики, що входять до Нормативів доброго сільськогосподарського та екологічного стану земель (GAEC).
Виходячи із викладеного, враховуючи, що кращі сільськогоподарські практики ЄС є балансом між економічними, соціальними та екологічними інтересами, відтермінування імплементації Директиви Ради 91/676/ЄEC від 12 грудня 1991 року щодо захисту вод від нітратного забруднення з сільськогосподарських джерел у частині визначення зон,вразливих до нітратів, є неприпустимим.
Враховуючи зазначене, ми закликаємо:
- Затвердити Плани управління річковими басейнами у редакції, що визначає всю територію України як зону, вразливу до (накопичення) нітратів.
- Оновити строки та заходи з імплементації Нітратної директиви із врахуванням її цілей та з фокусом на (1) налагодження ефективної системи моніторингу вод як поверхневих, так і підземних; (2) забезпечення підвищення обізнаності та навчання фермерів щодо вимог Нітратної директиви та підвищення ефективності використання добрив із можливістю для громадського контролю за виконанням поставлених задач.
Громадські організації, що підтримали позицію:
МБО “Екологія – Право – Людина”
ГО “Центр екологічних ініціатив “Екодія”
ГС “Всесвітній фонд природи Україна”, WWF-Україна
ГО “Еколтава”
ГО “Флора”
ГО “ВУВТ “Вотернет”
ГО “Українська природоохоронна група”
МБО ІЦ “Зелене досьє”
ГО “Екопарк Осокорки”
ГО “Zero Waste Society”
ГО “Річки Хмельниччини”
ГО “Екосфера”
Молодіжна громадсько-екологічна організація “Наш дім – Манява”
ГО Центр Демократичного Розвитку Молоді “Синергія”
ГО “Плато”
ГО “Екоклуб”
ГО “ЕкоПраво-Харків”
ГО “Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону “ФОРЗА”
ГО “Чорноморський жіночий клуб”
ГО “Лісові ініціативи і суспільство” (ForestCom)
ГО Екологічний клуб Еремурус
ГО “Центр міжнародного співробітництва і впровадження проєктів”
ЛМГО “Екотерра”
ГО “SaveDnipro”
ГО “УЕК “Зелена Хвиля”