16 лютого Верховна Рада провалила прийняття проєкту закону 4167 “Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності”, передавши його на доопрацювання в профільний комітет. Наша Ірина Черниш детально розбирала це ось тут.
Сьогодні засідання комітету відбулося, і ми скористалися нагодою закріпити в законопроєкті вимогу безперервного моніторингу на джерелах викидів з онлайн передачею та публікацією даних. Обговорювання було не просто гаряче – там періодично було пекло. Але про все по черзі.
Що наразі, на наш погляд, відбувається в Україні у зв’язку з відсутністю такого моніторингу?
- Українці втрачають здоров’я через неконтрольовані викиди у повітря, які перевищують не тільки європейські, але й українські норми.
- Зведений бюджет недоотримує надходження від екоподатків, які мають сплачувати забруднювачі за завдану шкоду атмосферному повітрю.
- Україна втрачає до 6% відсотків ВВП на боротьбу із захворюваністю та смертністю від забрудненого повітря і є четвертою в світі (!) за збитками від цього1.
Водночас найбільші забруднювачі категорично відмовляються відкривати екологічні дані2, особливо, миттєві. Хоча вони вже давно почали встановлювати системи моніторингу на свої труби.
В нас є думка, що таке небажання може бути продиктоване виключно тим, що з цими даними буде складніше “попрацювати”, перш ніж передати їх у відкритий доступ.
Тим часом розробники законопроєкту та екологічно свідомі народні депутати підтримали наші пропозиції під час доопрацювання. І редакція, яка розглядалася комітетом, закладає фундамент для функціонування безперервного моніторингу викидів у повітря у рамковий закон.
Аж раптом народні обранці, які традиційно захищають великий бізнес від посягань на сталий розвиток, висунули наступний аргумент:
“Не у всіх найбільших забруднювачів є можливість доступу до якісного інтернету”.
Ще раз… Підприємства, які заробляють мільярди, не зможуть забезпечити передачу даних про викиди у повітря онлайн, бо може не бути якісного інтернету.
Ну камон, люди. Ну це навіть не смішно.
Колеги на підтримку цих норм згадували, що навіть високогірні ГЕС передають дані моніторингу вод онлайн. А власники найбільших промислових забруднювачів можуть забезпечити й запуск власних супутників для інтернету.
Коротше, ось прізвища нардепів, які проголосували за виключення норм про безперервний онлайн моніторинг з миттєвою передачею даних:
І всі вони, окрім Прощука, який був відсутній в залі, не голосували 16 лютого за проєкт закону 4167 “Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності”.
Але чому моніторинг на трубі важливий і чим він так заважає олігархам?
За відсутності безперервного моніторингу на основних стаціонарних джерелах викиду найбільших промислових забруднювачів неможливо:
- фіксувати наднормативні викиди та інформувати про це населення;
- оперативно контролювати техногенні аварії та катастрофи;
- обраховувати збитки (штрафи) за великий період наднормативних викидів;
- збирати доказову базу для звернення до суду (контролюючими, правоохоронними органами, громадськими організаціями).
А що можливо?
- маніпуляції зі сплатою (заниження розміру) екологічних податків за викиди в атмосферне повітря;
- шантаж та тиск на підприємства з боку контролюючих органів чи недобросовісних суб’єктів участі.
Отже, забруднювачі намагаються торгуватися, нехтуючи здоров’ям десятків мільйонів українців. Їхні колеги з інших країн давно подорослішали та стали відповідальними. А в Україні за кожну краплю екологічної справедливості розгортається запекла боротьба.
І чудово, що більшість складу екологічного комітету усвідомлює, що від їхніх рішень залежить здоров’я нації. І сьогодні Екокомітет зробив ще один крок до реформи промислового забруднення – доопрацював законопроєкт разом із нашими правками та за номером 4167-д рекомендував винести на повторне перше читання до ВРУ!
Ми дякуємо всім колегам, які традиційно підтримують моніторинг на трубі, розробникам законопроєкту, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України та комітету Верховної Ради за плідну співпрацю та екосвідому позицію.
Сподіваємось на швидке проходження процедури та прийняття в цілому проєкту закону.
[1] Згідно з даними аналітичного звіту, опублікованого міжнародними дослідниками Centre for Research on Energy and Clean Air.
[2] Безперешкодний доступ до екологічної інформації захищає Конституція України та Орхуська конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля.
This publication has been made within the frameworks of the Accountability Fund (Embassy of the Kingdom of the Netherlands). The views and opinions expressed in this article may not reflect the official position of the Embassy of the Kingdom of the Netherlands.