8 грудня відзначають Всесвітній день клімату, і тому сьогодні спробуємо розібратися, як війна впливає на клімат та чого людству очікувати у майбутньому.
Війна в Україні є найбільш масштабною та руйнівною з часів Другої світової війни. Постійні обстріли призводять до забруднення повітря, пожеж та розповсюдження забруднювальних речовин у довкіллі. Це сприяє пришвидшенню змін клімату по всій планеті, а особливо, у Північній півкулі.
За даними SaveEcoBot з початку повномасштабного вторгнення відбулись десятки тисяч пожеж на території України. У період найбільш активних бойових дій щодня ми реєстрували по декілька тисяч пожеж, а максимум зафіксували 22 березня – 5 957 активних пожеж. Горіло все – Україна справді була у вогні. І за акутальинм станом пожеж ви завжди можете стежити на нашій мапі пожеж.
На першому етапі війни ворог намагався зруйнувати українські нафтобази та нафтопереробні заводи, аби зашкодити логістиці нашого війська. За орієнтовними підрахунками Держекоінспекції збитки від горіння нафтопродуктів нині складають 49 363 млн грн. Цифра вражає, але вона зовсім не говорить про реальні процеси та наслідки для навколишнього середовища.
Внаслідок згорання нафтопродуктів у великих обсягах виділяється чадний та вуглекислий гази, бензапірен, сірчистий та сірчаний ангідриди, оксиди азоту, газоподібні й тверді продукти неповного згоряння палива, сполуки ванадію, солі натрію тощо. Таке забруднення також відбувається й під час підривів складів з боєприпасами. Вуглекислий газ та оксиди азоту є одними з найактивніших парникових газів, що сприяють парниковому ефекту.
Перелічені сполуки також є дуже небезпечними для людського організму. Зокрема, ароматичний вуглеводень бензапірен – потужний канцероген та мутаген, а сажа – твердий продукт горіння – є не тільки канцерогеном, а й має здатність накопичуватися у легенях, та навіть потрапляти у кровообіг. Саме тому так важливо убезпечувати себе від диму загалом, а від пожеж на нафтобазах, складах боєприпасів та промислових об’єктах – особливо.
Кислі гази – вуглекислий та сірчистий, – які виділяються під час горіння, взаємодіючи з водою, утворюють кислоти. Це може відбуватись як в організмі людини, при потраплянні на слизові оболонки очей та рота, так і при взаємодії із вологою у повітрі, що спричиняє кислотні опади.
Через воєнні дії також значно почастішали пожежі в українських лісах, за підрахунками Держекоінспекції збитки від лісових пожеж на початок грудня вже склали 896 528 млн грн. Такі пожежі небезпечні не лише викидами забрудників в атмосферу, а й руйнуванням екосистем: втратою рослинності, що поглинала вуглекислий газ під час фотосинтезу, і також втратою біорізноманіття, що негативно впливає на стійкість системи.
Щодо впливу попелу на клімат, то за розрахунками вчених, сумарний внесок дії дрібнодисперсної сажі на тепловий баланс Землі більший за всі парникові гази, окрім вуглекислого. Механізм впливу попелу на зміну клімату такий: через свій маленький розмір, часточки сажі можуть переміщуватись на великі відстані та довго не осідати на землю. Особливо сильно це проявляється у сухі періоди року, тоді попіл з повітряними масами може переноситись навіть на території з вічною мерзлотою. У нормі біла та блискуча поверхня льодів відбиває сонячні промені і це не дає атмосфері перегріватися. Але коли мерзлота покривається попелом, природного процесу відбиття сонячної радіації не відбувається — починається процес нагрівання та прискорення танення.
В основному, потепління спричинене двома різними механізмами: частки попелу акумулюють сонячну енергію, а парникові гази блокують нічні перевипромінювання поглинутої вдень сонячної енергії в космічний простір.
За мирного життя зміни клімату відбуваються через антропогенну діяльність – викиди підприємств, вихлопні гази, сезонні лісові пожежі. В нормі кліматологи враховують це й можуть змоделювати стан клімату через 50-100 років. Проте війна з росією, не керується ні звичаями війни, ні здоровим глуздом, тому внесок такого фактора у зміну клімату зараз порахувати взагалі неможливо.
Цього року під час СОР27 представили новий звіт ООН, в якому сказано, що обмежити підвищення глобальної температури до 1,5°C до кінця століття найімовірніше не вдасться. Об’єднані кліматичні зобов’язання у рамках Паризької угоди можуть привести світ до потепління приблизно на 2,5°C до кінця століття. Й ці невтішні дані зовсім не враховують вплив війни.
Загалом, воєнні дії пришвидшують процеси зміни клімату не тільки в Україні, а й у всій Північній півкулі. Масштабні пожежі в лісах, нафтобазах, складах боєприпасів є настільки сильними, що їх дими здатні підніматися високо в атмосфері, і з хмарами розповсюджуватись по величезній площі. Населення півкулі вже відчуває це у вигляді рекордно високих температур влітку та взимку, у посухах, повенях, та як наслідок – у втраті посівів та врожаїв. Все в природі взаємопов’язано, і війна нещадно нищить планету.
Будьте в курсі та стежте за мапами пожеж, радіаційного фону, і за мапою якості повітря від SaveEcoBot. Разом з цим, від початку повномасштабного вторгнення SaveDnipro фіксує воєнні злочини проти довкілля вчинені росією за допомогою бота у телеграмі та вайбері. Тож, долучайтеся до нашої ініціативи, стежте за мапами про стан довкілля задля своєї безпеки, та повідомляйте про екозлочини, щоб росія отримала покарання за абсолютно кожен свій злочин!